Психотерапія зажитого простору: феноменологічний та екологічний концепт: (переклад з англійської Єгора Буцикіна)

Томас Фукс

doi:10.31874/2309-1606-2021-27-2-14

Автор(и)

Томас Фукс Гайдельберзький університет (Німеччина)

DOI:

https://doi.org/10.31874/2309-1606-2021-27-2-14

Ключові слова:

психотерапія, зажитий простір, пацієнт, респондована активність, феноменологічна психологія, екологічна психологія

Анотація

Беручи за основу феноменологічну та екологічну психологію, автор розробляє концепцію зажитого простору як сукупності просторових та соціальних стосунків індивіда, включно з його “горизонтом можливостей”. Зажитий простір також можна розглядати як індивідуальну екологічну нішу, яка безперервно формується внаслідок обміну з довкіллям. Отже, психічні хвороби можна вважати обмеженнями або деформацією зажитого простору пацієнта, що гальмує його респонзивність та обмін з довкіллям. Несвідомі дисфункціональні патерни почування і поводження діють як «сліпі плями» або «викривлення» у зажитому просторі, спричиняються до типових спотворень, цим самим ще більше обмежуючи потенціал та розвиток пацієнта. Відповідно, завдання психотерапії полягає у розвідуванні та розумінні зажитого простору пацієнта, щоби перевідкрити горизонт його можливостей. Основним аґентом тут є інтерактивне поле психотерапії, що його можна розглядати як "злиття горизонтів" світу пацієнта та терапевта.

Біографія автора

Томас Фукс, Гайдельберзький університет (Німеччина)

доктор медицини, доктор філософії, Карл Ясперс професор філософії і психіатрії на кафедрі психіатрі

Посилання

Barker, R. G. (1968). Ecological psychology. Concepts and methods for studying the environment of human behavior. Stanford, CA: Stanford University Press.

Beebe, B., Lachman, F., & Jaffe, J. (1997). Mother-infant interaction structures and presymbolic self- and object representations. Journal of Relational Perspectives 7, 133-182.

Binswanger, L. (1963). Freud's conception of man in the light of anthropology. Being-in-the-world. Selected papers of Ludwig Binswanger translated and with a critical introduction to his existential psychoanalysis by Jacob Needleman (pp. 149-181). New York: Basic Books.

Bühler, K.-E. (2004). Existential analysis and psychoanalysis: Specific differences and personal relationship between Ludwig Binswanger and Sigmund Freud. American Journal of Psychotherapy 58, 34-50.

Fuchs, T. (2000). Psychopathologie von Leib und Raum (Psychopathology of lived body and space). [In German]. Darmstadt: Steinkopff.

Fuchs, T. (2001) Melancholia as a desynchronization. Towards a psychopathology of interpersonal time. Psychopathology 34, 179-186.

Fuchs, T. (2004) Neurobiology and psychotherapy: an emerging dialogue. Current Opinions in Psychiatry 17, 479-485.

Fuchs, T. (2005). Corporealized and disembodied minds. A phenomenological view of the body in melancholia and schizophrenia. Philosophy, Psychiatry & Psychology 12, 95-107

Fuchs, T. (2007). Fragmented selves: temporality and identity in Borderline Personality Disorder. Psychopathology 40, 379-387.

Gadamer, H. G. (1995 [I960]). Truth and method. 2nd revised edition. Trans. from German by J. Weinsheimer and D. G. Marshall. New York: Continuum.

Gibson, J. J. (1986). The ecological approach to visual perception. Hillsdale, New Jersey: Lawrence Erlbaum Associates.

Graumann, C. F. (ed.). (1978). Oekologische Perspektiven in der Psychologie (Ecological perspectives in psychology). [In German]. Bern: Huber.

Greenson, R. (1967). The technique and practice of psychoanalysis. New York: International Universities Press.

Hersch, E.L. (2003). From philosophy to psychotherapy. A phenomenological model for psychology, psychiatry and psychoanalysis. Toronto: University of Toronto Press.

Holzhey-Kunz, A. (2001). Psychopathologie auf philosophischem Grund: Ludwig Binswanger und Jean-Paul Sartre. (Psychopathology on a philosophical basis: Ludwig Binswanger and Jean-Paul Sartre). [In German]. Schweizer Archiv für Neurologie und Psychiatrie 152, 104-113.

Husserl, E. (1950). Ideen zu einer reinen Phänomenologie und phänomenologischen Philosophie. I. Allgemeine Einführung in die reine Phänomenologie. Husserliana III. (Ideas for a Pure Phenomenology and Phenomenological Philosophy. I. General Introduction to Pure Phenomenology. Husserliana III). Den Haag: Nijhoff.

Husserl, E. (1931). Ideas: An introduction to pure phenomenology. Trans. from German by W.R. Boyce Gibson. New York: Macmillan.

Husserl, E. (1952). Ideen zu einer reinen Phänomenologie und phänomenologischen Philosophie. III. Die Phänomenologie und die Fundamente der Wissenschaften. Husserliana V. (Ideas for a Pure Phenomenology and Phenomenological Philosophy. III. The Phenomenology and the Foundations of the Sciences. Husserliana V). [In German]. Den Haag: Nijhoff.

Kraus, A. (1987). Rollendynamische Aspekte bei Manisch-Depressiven. (Role dynamics in manicdepressive persons). [In German]. Kisker, K.P. et al. (eds.) Psychiatrie der Gegenwart, Vol. 5 (pp. 403-423). Berlin Heidelberg New York: Springer.

Kronmueller, K., Backenstrass, M., Kocherscheidt, K., et al. (2002). Typus melancholicus Personality Type and the Five-Factor Model of Personality. Psychopathology 35, 327-334.

Kruse, L., & Graumann, C. F. (1978). Sozialpsychologie des Raumes und der Bewegung. (Social Psychology of Space and Movement). [In German]. Hammerich, K., Klein, M. (Hrsg.) Materialien zu einer Soziologie des Alltags (pp. 176-219). Opladen: Westdeutscher Verlag.

Lerner, R. M., & Bush-Rossnagel, N. A. (eds.). (1981). Individuals as producers of their own development. A life-span perspective. New York: Academic Books.

Lewin, K. (1936). Principles of topological psychology. Trans. from German by F. Heider, G. Heider. New York: McGraw Hill.

Lyons-Ruth, K. (1998). Implicit relational knowing: Its role in development and psychoanalytic treatment. Infant Mental Health Journal 19, 282-289.

Margulies, A. (1984). Toward empathy: The uses of wonder. American Journal of Psychiatry 141, 1025-1033.

May, R. (1964). On the phenomenological basis of psychotherapy. In: Straus, E.W. (ed.): Phenomenology: Pure and applied. The First Lexington Conference (p. 166-184). Pittsburgh: Duquesne University Press.

Merleau-Ponty, M. (1962 [1945]). Phenomenology of perception. Trans. from French by C. Smith). London: Routledge and Kegan Paul.

Merleau-Ponty, M. (1964). Le visible et l'invisible. (The visible and the invisible). [In French]. Paris: Gallimard. Merleau-Ponty, M. (1967) Signes. Paris: Gallimard.

Merten, J., Krause, R. (2003). What makes good therapists fail? Philippot, P., Coats, E J., & Feldman, R.S. (eds.) Nonverbal behavior in clinical settings. Oxford University Press, Oxford.

PCSG (Process of Change Study Group). (1998). Non-interpretative mechanisms in psychoanalytic therapy: The 'something more' than interpretation. International Journal of Psychoanalysis 79, 903-921.

Ricceur, P. (1969). Freud and philosophy: an essay on interpretation. New Haven: Yale University Press.

Romanyshyn, R. D. (1977). Phenomenology and Psychoanalysis. Psychoanalytic Review 64, 211-223.

Sartre, J.-P. (1966 [1943]). Being and nothingness. Trans. from French by H. E. Barnes. New York: Philosophical library.

Schacter, D. L. (1996). Searching for memory. New York: Basic Books.

Stern, D. (1998). The interpersonal world of the infant: A view from psychoanalysis and developmental psychology. New York: Basic Books.

Stern, D. (2004). The present moment in psychotherapy and everyday life. New York, London: Norton & Comp.

Teilenbach, H. (1980). Melancholy. History of the problem, endogeneity, typology, pathogenesis, clinical considerations. Pittsburgh: Duquesne University Press.

Varghese, F. T. (1988). The phenomenology of psychotherapy. American Journal of Psychotherapy 42, 389-403.

Willi, J. (1999). Ecological Psychotherapy. Developing by Shaping the Personal Niche. Cambridge/MA, Toronto, Goettingen: Hogrefe & Huber.

Zahavi, D. (2005). Being Someone. Psyche 11(5), 1-20.