Екологічний, феноменологічний, втілений підхід у психотерапії та його значливість для освіти психотерапевтів

Єгор Буцикін

doi:10.31874/2309-1606-2021-27-2-13

Автор(и)

Єгор Буцикін Національний університет охорони здоров’я імені П.Л. Шупика, Київ https://orcid.org/0000-0003-2081-5162

DOI:

https://doi.org/10.31874/2309-1606-2021-27-2-13

Ключові слова:

Томас Фукс, феноменологія, екологічний підхід, екологічна психологія, топологічна психологія, екологічна психотерапія, енактивізм, втілений підхід, психопатологія, психоаналіз, психодинамічна психотерапія

Анотація

Статтю присвячено висвітленню засадових елементів екологічного та феноменологічного підходу в психології, психіатрії та психотерапії, як вони наявні у філософії відомого німецького психіатра-філософа Томаса Фукса, а також обґрунтуванню стратегії перекладу Фуксової філософії та опису найвиразніших термінологічних труднощів. Показана оригінальність Фуксової настанови, що вона полягає у поєднанні різних сучасних дослідницьких підходів: феноменології, енактивізму, екологічної психології, екологічної психотерапії, топологічної, векторної психології й психології поля, а також екзистенціальної психіатрії та психотерапії. Запропоновано тлумачити теоретико-методологічну настанову Томаса Фукса, як таку, що почасти спирається на енактивістську настанову двоаспектного розгляду втіленого суб’єкту, почасти реабілітацію філософської антропології й натурфілософію Гельмута Плеснера та його варіанту ідеї двоаспектності в методології гуманітарних й природничо-наукових досліджень. Зокрема показана можливість тлумачити підхід професора Фукса як сучасну натурфілософію в межах загального проекту натуралізації феноменології. Крім цього, в статті обґрунтовано відмінність між екологічним підходом та екологічною методологією. Наголошення на тому, що Фукс у своїй філософії використовує саме екологічний підхід виправдовує використання, на перший погляд, таких суперечних методологій як феноменологія, екологічна та топологічна пcихології, енактивізм тощо. Поряд із цим, екологічний підхід розглянуто як проект радикалізації феноменологічної настанови або як радикально феноменологічну настанову.

Біографія автора

Єгор Буцикін, Національний університет охорони здоров’я імені П.Л. Шупика, Київ

кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії

Посилання

Brill, A. (2020). Fundamental conceptions of psychoanalysis. Trans. from English by Y. Butsykin. [In Ukrainian]. Kharkiv: Folio.

Butsykin, Y. (2020). Heidelberg maturation. Phenomenological critique of psychoanalysis. [In Ukrainian]. Philosophical Thought (4), 75–90. https://doi.org/10.15407/fd2020.04.060.

Bollnow, O. F. (2011). Human Space. Trans. from German by C. Shuttleworth. London: Hyphen Press.

Busche, H., & Fuchs, T. (2017). Zwei Philosophen der Medizin – Leibniz und Jaspers. Berlin: Springer.

De Haan, S. (2020). An Enactive Approach to Causes, Diagnosis, and Treatment of Psychiatric Disorders. Enactive Psychiatry. (pp. 234-264). Cambridge: Cambridge University Press. doi:10.1017/9781108685214.009

Freud, S. (1998). Introduction to psychoanalysis. Trans. from German by P. Tarashchuk. [In Ukrainian]. Kyiv: Osnovy.

Fuchs, T. (2018). Ecology Of The Brain: The phenomenology and biology of the embodied mind. Oxford, UK: Oxford University Press.

Fuchs, T. (2013). Existential vulnerability: toward a psychopathology of limit situations. Psychopathology 46(5): 301-308. doi:10.1159/000351838.

Fuchs, T. (2020). Interactive phenomenal field and lived space: an essay on the ecological concept of psychotherapy. Trans. from English by Y. Butsykin. [In Ukrainian]. Philosophical Thought, 4, 76-90.

Fuchs, T. (2007). Psychotherapy of Lived Space: A Phenomenological and Ecological Concept. American journal of psychotherapy 61(4), 423-439. doi:10.1176/appi.psychotherapy.2007.61.4.423.

Fuchs, T. (2001). The Mechanization of the Heart: Harvey & Descartes (Rochester Studies in Medical History). Trans. from German by M. Grene. Rochester, New York: The University of Rochester Press.

Graumann, C. (1973). Psychology and The World of Things. Journal of Phenomenological Psychology 4, 389-404. doi: 10.1163/156916274x00036

Gibson, J. (2014). The Ecological Approach to Visual Perception: Classic edition. United Kingdom. Taylor and Francis: Psychology Press.

Hegel, G. W. F. (2008) Wissenschaft der Logik. Leipzig: Meiner.

Husserl, E. (2020). Ideas of pure phenomenology and phenomenological philosophy. Trans. from German and comments by V. Kebuladze. [In Ukrainian]. Kharkiv: Folio.

Husserl, E. (2021). Cartesian meditations. Introduction to phenomenology. Trans. and preface by A. Vakhtel. [In Ukrainian]. Kyiv: Tempora.

Kebuladze, V. (2012). Phenomenology of experience. Monograph. [In Ukrainian]. Kyiv: Duh I Litera.

Lewin, K. (2008). Principles of Topological Psychology. Trans. from German by Fritz and Grace Heider. Delhi, India: Munshi Press.

Lewin, K. (1935). Dynamic Theory of Personality: Selected Papers. Trans. from German by D. K. Adams & K. E. Zener. New York, London: McGraw-Hill.

Plato. (1927). Theaetetus, Sophist. Trans. by H. N. Fowler. London: William Heinemann; New York: G.P. Putnam's Sons.

Plessner, G. (1975). Die Stufen des Organischen und der Mensch. Einleitung in die philosophische Anthropologie. Berlin: de Gruyter.

Rentsch, T. (2010) The Constitution of Morality. Transcendental anthropology and practical philosophy. Trans. by V. Prykhodko. [In Ukrainian]. Kyiv: Duh i Litera.

Vakhtel, A. (2018). From phenomenological critique of naturalism to naturalization of phenomenology. PhD thesis in Philosophy: 09.00.01; Taras Shevchenko national university of Kyiv. [In Ukrainian]. Kyiv.

Varela, F., Thomson, E., & Rosch, E. (1993). The Embodied Mind: Cognitive Science and Human Experience. Cambridge, MA: MIT Press.

Willi, J. (1999). Ecological Psychotherapy. Developing by Shaping the Personal Niche. Cambridge, MA: Hogrefe & Huber Publishers.