Мотивація як підґрунтя легітимації: антропологічний та психологічний, правовий та освітній підходи (філософська оцінка)

Наталія Володимирівна Фіалко

doi:10.31874/2309-1606-2021-27-2-11

Автор(и)

Наталія Володимирівна Фіалко Національний університет фізичного виховання і спорту України https://orcid.org/0000-0003-2010-1071

DOI:

https://doi.org/10.31874/2309-1606-2021-27-2-11

Ключові слова:

мотивація, легітимація, освіта, філософська антропологія, психологія, філософія права, цінності, норми

Анотація

Мотивація є ключовим чинником залучення до освіти – так само, як і до іншої справи. Адже наявність об’єктивних передумов для освіти є лише необхідною підставою для її успішності, але використання цих умов належним чином значною мірою залежить саме від адекватної мотивації учасників освітнього процесу. Тому належна мотивація є достатньою підставою для докладання зусиль щодо досягнення кращого результату. Однак, докладання зусиль також потребує їх коректного спрямування: мало чогось пристрасно бажати, треба ще робити це у спосіб, прийнятний для оточуючих і зрозумілий для них. Тому мотивація неминуче більшою чи меншою мірою пов’язана з легітимацією, тобто наданням діяльності нормативного характеру. Для кожної справи є краща для неї мотивація і належна легітимація. Мотивація стосується виявлення базових цінностей певного типу діяльності, легітимація потребує чіткого розуміння і визнання певних норм, які є загальноприйнятими у цій діяльності. На різних етапах дорослішання особистості почергово пріоритетну роль відіграють то мотивація, то легітимація її діяльності, хоча обидві вони тією чи іншою мірою наявні на всіх етапах становлення особистості. Тому хибними є як надмірне протиставлення мотивації і легітимації, так і спроби розглядати одне як частину іншого – це відносно самодостатні механізми забезпечення досягнення успіху поведінки особистості. Мотивація і легітимація тісно взаємопов’язані з прийняттям особистістю на себе певних зобов’язань і відповідальності, які є основою набуття особистістю певних прав. Неуспішна мотивація і неналежна легітимація поведінки особистості є ознакою її неуспішної соціалізації, що має своїм ризиком втрату зв’язку особистості з основними соціальними інститутами суспільства – передусім з державою. У разі їх успішного здійснення мотивація і легітимація виступають важливим засобом ефективного включення особистості у функціонування соціальних систем, а також – в удосконалення і розвиток такого функціонування.

Біографія автора

Наталія Володимирівна Фіалко, Національний університет фізичного виховання і спорту України

кандидат філософських наук, старший викладач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін

Посилання

Agamben, G. (2011). Homo Sacer. Sovereign Power and Bare Life. Trans. from Italian. [In Russian]. Moscow: Publishing House “Europe”.

Adorno, T. W. (2020). Taboo on the vocation of a teacher. Trans. from German by M. Boichenko and V. Bryzhnik. [In Ukrainian]. Philosophy of Education 26(2), 168–187. https://doi.org/10.31874/2309-1606-2020-26-2-12.

Alkaabi, S. A. R., Alkaabi, W., & Vyver, G. (2017). Researching Student Motivation. Contemporary Issues in Education Research (CIER) 10(3), 193–202. https://doi.org/10.19030/cier.v10i3.9985

Babakr, Z. H., Mohamedamin, P., & Kakamad, K. (2019). Piaget’s Cognitive Developmental Theory: Critical Review. Education Quarterly Reviews 2(3), 517-524. https://doi.org/10.31014/aior.1993.02.03.84

Bauman, Z. (2002). Individualized society. Trans. from English. [In Russian]. Moscow: Logos.

Bauman, Z. (2013). Liquid Times. Life in an Age of Uncertainty / trans. from English. [In Ukrainian]. Kyiv: Krytyka.

Beck, U. (2000). Risk Society: Towards a New Modernity. Trans. from German by V. Sedelnik and N. Fedorova. [In Russian]. Moscow: Progress-Tradition.

Berlin, I. (1994). Two concepts of freedom. Trans. from English. [In Ukrainian]. I. Berlin. Four essays on freedom. Kyiv: Osnovy, 177-231.

Boichenko, M. & Rudenko Y. (2020). Sources of state sovereignty and the idea of national identity. [In Ukrainian]. Political Science Bulletin (85), 158-173. https://doi.org/10.17721/2415-881х.2020.85.158-173.

Boychenko M., Yakovleva O., & Kushnir O. (2019). Normative and performative aspects of social predictions in the context of philosophy of education. Perspectives of Science and Education 38(2), 25-37. https://doi.org/10.32744/pse.2019.2.2.

Dedyaeva, I. (2003). The concept of "individualization" in the philosophy of Michel Foucault. [In Ukrainian]. Philosophical Horizons (10), 1-6.

Dichek, N. (2018). The individualization of education in secondary school of Ukraine and pedagogical psychology (the second half of the 20 century). Education: Modern Discourses, 1, 32-41. https://doi.org/10.32405/2617-3107-2018-1-4

Duncan C., Kim, M., Baek, S., Wu, K. Y. Y., & Sankey, D. (2021). The limits of motivation theory in education and the dynamics of value-embedded learning (VEL), Educational Philosophy and Theory, 1-25, (forthcoming). https://doi.org/10.1080/00131857.2021.1897575

Durlak, J. A., Domitrovich, C. E., Weissberg, R. P., & Gullotta, T. P. (Eds.). (2017). Handbook of social and emotional learning: Research and practice. New York-London: The Guilford Press.

Edgar, S., Carr, S.E., Connaughton, J. et al. (2019). Student motivation to learn: is self-belief the key to transition and first year performance in an undergraduate health professions program?. BMC Med Educ 19, 111. https://doi.org/10.1186/s12909-019-1539-5

Elias, N. (2001). Society of Individuals. Trans. from German. [In Russian]. Moscow: Praxis.

Filgona, J., Sakiyo, J., Gwany, D. M., & Okoronka, A. U. (2020). Motivation in Learning. Asian Journal of Education and Social Studies 10(4): 16-37. https://doi.org/10.9734/ajess/2020/v10i430273.

Fröhlich, J. (2018). Law as Reason for Action. Sellers M., Kirste S. (eds) Encyclopedia of the Philosophy of Law and Social Philosophy. Dordrecht: Springer. https://doi.org/10.1007/978-94-007-6730-0_215-1

Fukuyama, F. (2006). State-Building: Governance and World Order in the 21st Century. Trans. from English. [In Russian]. Moscow: AST, KHRANITEL.

Gorbunova, L. (2017) Self in the space of liminality: to substantiate transformative strategies of higher education. [In Ukrainian]. Philosophy of Education 2(21), 71-97.

Hegel, G. W. F. (2004) The Phenomenology of Spirit. Trans. from German by P. Tarashchuk. [In Ukrainian]. Kyiv: Publishing house of Solomiya Pavlychko "Osnovy".

Horkheimer, M., & Adorno T. (1997). Dialectics of Enlightenment: Philosophical Fragments / trans. from German. [In Russian]. Moscow-St. Petersburg: Medium. Yuventa.

Jaspers, K. (2012) Philosophy. The second book. Enlightenment of existence. Ttrans. from German by A. K. Sudakov. [In Russian]. Moscow: Kanon+.

Kafka, F. (2019). Castle / trans. from German by O. Logvinenko. [In Ukrainian]. Kharkiv: Folio.

Kafka, F. (2017). Process / trans. from German by P. Tarashchuk, N. Sniadanko. [In Ukrainian]. Kharkiv: Folio.

Kohlberg, L. (1981). The Philosophy of Moral Development: Moral Stages and the Idea of Justice. San Francisco: Harper and Row.

Mathes, E. W. (2021). An evolutionary perspective on Kohlberg’s theory of moral development. Curr Psychol 40, 3908–3921. https://doi.org/10.1007/s12144-019-00348-0.

Nozick, R. (2008). Anarchy, State, and Utopia / trans. from English B. Ginsker. [In Russian]. Moscow: IRISEN.

Obukhova, L. F. & Burmenskaya, G. V. (ed.). (2001). Jean Piaget: theory, experiments, discussion. [In Russian]. Moscow: Gardariki.

Onkovych, G., Andrushchenko, V., Boychenko M. et al. (2007). Humanitarian Pedagogical Paradigm of Higher Education: Monograph. [In Ukrainian]. Kyiv: Pedagogichna Dumka.

Onkovich, G. V., Boychenko, M. I., Demyanenko, N. M., et al. (2012). Theoretical and Methodological Principles of Integration of The Content of Humanitarian Education in Higher Educational Institutions of Non-Humanitarian Profile: Monograph. [In Ukrainian]. Kyiv: Pedagogichna Dumka.

Rogozha, M. (2009). Social Morality: the Collisions of Minimalism. Monograph. [In Ukrainian]. Kyiv: Parapan.

Rosanvalon, P. (2009). Democratic legitimacy. Impartiality, reflexivity, closeness / trans. from French. [In Ukrainian]. Kyiv: KMA.

Rosati, C. S. (2016). Moral Motivation. Stanford Encyclopedia of Philosophy. https://plato.stanford.edu/entries/moral-motivation/

Rui Sampaio da Silva, R. (2018). Moral motivation and judgment in virtue ethics. Philonsorbonne, (12), 107-123. https://doi.org/10.4000/philonsorbonne.993.

Scheler, M. (1994). Ordo amoris / trans. from German. [In Russian]. Scheler M. Selected works. Moscow: Gnosis, 339-396.

Schunk, D. H., Meece, J. R., & Pintrich, P. R. (2020). Motivation in Education: Theory, Research, and Applications, 4th edition. Boston: Pearson.

Schwartzman, M. (2019). Must Laws Be Motivated by Public Reason?. Langvatn, S., et al. (Eds.). Public Reason and Courts. Cambridge University Press, 2020, Virginia Public Law and Legal Theory Research Paper No. 2019-41, https://ssrn.com/abstract=3432637.

Shemshack, A., & Spector, J. M. (2020). A systematic literature review of personalized learning terms. Smart Learning Environments 7(1), 33. https://doi.org/10.1186/s40561-020-00140-9.

Simmel, G. (2014). Individual law (On the interpretation of the principle of ethics). Trans. from German. [In Russian]. Selected works. Kyiv: Nika-Center, 11-60.

Steinmayr, R., Weidinger, A. F., Schwinger, M., & Spinath, B. (2019). The importance of students’ motivation for their academic achievement—Replicating and extending previous findings. Frontiers in Psychology 10, 1730. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2019.01730.

Tenenbaum, S. (2021). Duality of motivation and the guise of the good in Kant’s practical philosophy. Philosophical Explorations 24(1), 75-92. https://doi.org/10.1080/13869795.2020.1868116.

Vygotsky, L. S., & Luria, A. R. (1993). Studies on the History of Behavior: Ape, Primitive, and Child. [In Russian]. Moscow: Pedagogika-Press.

Zippelius, R. (2000). Philosophy of Law. Trans. from German. [In Ukrainian]. Kyiv: Tandem.