Автопоезис в он-лайн навчанні

Анотація

Концепція автопоезису займає важливе місце серед концепцій самоорганізації. Біологи Умберто Матурана і Франсіско Варела розглядають живі істоти як такі, що само-будують та само-конструюють себе, тобто як автопоетичні системи. Вони проголосили: «Усяка дія є пізнання, усяке пізнання є дія» в своїй відомій книзі «Древо пізнання». Це стосується всіх живих істот включно з людськими істотами, що мають біологічне коріння свого пізнання. Авторка цієї статі обрала концепцію автопоезису в якості робочої моделі он-лайн навчання, тому що воно позбавлено такого біологічного коріння в он-лайн комунікації. Неусвідомлені, але впливові риси живого спілкування людей з їх «втіленим розумом» якраз і втрачаються при он-лайн спілкуванні. Аналізуючи власний досвід оф-лайн та он-лайн викладання в рамках авто поетичного підходу, авторка намагається шукати засоби подолання обмежень он-лайн викладання та навчання. Ідея Матурани та Варели про постійні рекурентні взаємодії між учасниками пізнання та дії, які забезпечують створення ними спільного світу у спільному лінгвістичному полі стала вихідним пунктом подальших висновків. Активна комунікація між викладачем та студентами та студентів між собою може частково компенсувати відсутність живого спілкування. Концепція автопоезису здатна максимально сприяти спілкуванню викладачів і студентів та студентів між собою, щоб забезпечити зворотні зв’язки у сумісних діях пізнання, створюючи ефект стійкої самоорганізації у навчанні.