Кому потрібні переклади: труднощі засвоєння чужомовної традиції (на прикладі українського перекладу «Критики практичного розуму» Імануеля Канта)

Віктор Чорний

doi:10.31874/2309-1606-2020-26-2-10

Автор(и)

Віктор Чорний Національний університет «Києво-Могилянська академія» https://orcid.org/0000-0002-5632-099X

DOI:

https://doi.org/10.31874/2309-1606-2020-26-2-10

Ключові слова:

переклад, термінологія, тлумачення, арґументація, Імануель Кант, «Критика практичного розуму», філософська освіта

Анотація

У статті здійснено критичний огляд українського перекладу «Критики практичного розуму» І. Канта. Переклади класичних творів мають слугувати не лише засвоєнню усталеної термінології академічною спільнотою, а передовсім уможливлювати продуктивне знайомство з іншомовною традицією для тих, хто мовою ориґіналу не володіє. Переклад філософського тексту має зберігати термінологічну строгість і слідувати букві ориґіналу, але водночас бути продуктом інтерпретації і завжди до певної міри переказом – результатом активної співпраці автора і перекладача. Для того, щоб дати раду застарілому словнику і специфічному авторському мововжитку недостатньо володіти мовою ориґіналу, адже безліч ключових перекладацьких рішень неможливо обґрунтувати без розуміння логіки арґументу. Втім, докладний аналіз демонструє, що цей текст не виконує жодного з поставлених завдань і, попри докладені зусилля, не відповідає ані мінімальним вимогам термінологічної послідовності (на позначення одного німецького терміна часто використано цілу низку українських відповідників), ані букві чи духу ориґінального Кантового тексту, адже містить багато грубих кривотлумачень складних чи амбівалентних конструкцій. Ані грандіозний корпус перекладацьких приміток, ані дещо безсистемне наведення в дужках німецьких відповідників не може зарадити розумінню практичної філософії Канта без достатнього знання німецької мови, що перешкоджає викладанню її в освітніх закладах, її рецепції серед загалу і продуктивним дискусіям.

Біографія автора

Віктор Чорний, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

студент

Посилання

Ivashchenko, I., & Terletsky, V. (2020). The Significance of Translation for Philosophical Education (On the Example of the Ukrainian Translation of Immanuel Kant’s Critique of Pure Reason). Philosophy of Education 26(1), 211-229. [In Ukrainian].

Kant, I. (2004). Critique of Practical reason. Trans. from German and notes by Igor Burkovsky. Kyiv: Univers. [In Ukrainian].

Kant, I. (1956). Critique of Practical reason. (L. W. Beck, Trans.). New York: Liberal Arts Press.

Kant, I. (2002). Critique of Practical reason. (W. S. Pluhar, Trans.). Cambridge: Hackett Publishing House.

Kant, I. (2004). Critique of Practical reason. (T. K. Abbott, Trans.). New York: Dover Publications, Inc.

Kant, I. (2015). Critique of Practical reason. (M. Gregor, Trans.). Cambridge: Cambridge University Press.

Kant, I. (2017). Die Metaphysik der Sitten. (W. Weischedel, Ed.). Frankfurt am Main: Suhrkamp.

Kant, I. (1998). Kritik der reinen Vernunft. Hamburg: Meiner.

Kant I. (1983). Kritik der praktischen Vernunft. Leipzig: Verlag Philipp Reclam.

Кант, І. (2018). Prolegomena to Every Future Metaphysics That Will Be Able to Present Itself as a Science. (Ed. and translated by V. Terletsky). Kharkiv: Folio. [In Ukrainian].

Kant, I. (2001). Prolegomena zu einer jeden künftigen Metaphysik, die als Wissenschaft wird auftreten können. Hamburg: Meiner.

Terletsky, V. (2006). Kant in Ukrainian: Problems and Dilemmas: Reflections on the Book: Immanuel Kant. Critique of practical reason. Ukrainian Humanitarian Review 12, 135-153. [In Ukrainian].