Евристики Макса Вебера про університет та освіту і виклики ХХІ століття

Олександр Голіков; Сергій Голіков

doi:10.31874/2309-1606-2020-26-2-4

Автор(и)

Олександр Голіков Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0002-6786-0393
Сергій Голіков Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0002-7901-5832

DOI:

https://doi.org/10.31874/2309-1606-2020-26-2-4

Ключові слова:

Макс Вебер, університет, освіта, етика, світогляд і загальнозначуще знання, Макс Шелер

Анотація

Стаття присвячена дослідженню погляду Макса Вебера на проблематику освіти і університету в світлі її новітніх актуалізацій. Обраний предмет досліджується із застосуванням як філософського, так і соціологічного інструментарію. Концепція Макса Вебера аналізується в контексті її історичних умов формування і розвитку, в зіставленні з класичними та сучасними концепціями, а також з точки зору її евристичних можливостей в описі, аналізі та поясненні сучасних проблем і викликів у сфері освіти взагалі і в університетському світі зокрема. На базі історико-культурної ретроспективи веберівської Німеччини кінця XIX століття досліджуються передумови формування веберівської концепції і зіставляються з соціокультурною ситуацією початку XXI століття. Автори статті, критично підходячи до веберівських епістемологік, окремо зосереджуються на теоретико-методологічних обмеженнях і вразливості застосування веберівської концепції в сучасному світі, при цьому вказуючи і на гносеологічні переваги і можливості, які вона пропонує. Окремому вивченню у статті піддаються такі сюжети, як вагомість політичного в освітній діяльності; перспективи університету в суспільстві комодіфікаціі; значимість світоглядної компоненти в зіставленні з загальнозначущим знанням; місце наукової аскези та її обмеження. Детально аналізуються етичні концепти Вебера («абсолютна етика», «етика переконання», «етика відповідальності») і їхні евристичні можливості в аналізі трансформацій університету і освіти. Критично досліджуються логічні й епістемологічні прогалини в концепції Вебера, показується її внутрішня складність, побудована на базі онтології множинності порядків соціального. Робиться висновок про потенціал веберівських концептів та ідей для аналізу сучасного стану університету, науки і освіти.

Біографії авторів

Олександр Голіков, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

доктор соціологічних наук, доцент, доцент кафедри соціології та кафедри політичної соціології

Сергій Голіков, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри теоретичної та практичної філософії, заступник декана з навчальної роботи філософського факультету

Посилання

Antonovsky, A. Yu., & Barash, R. E. (2018). On Max Weber's Science: Reception and Modernity. Epistemology and Philosophy of Science, 55(4), 174-188. [In Russian].

Aron, R. (1993). Generation at the Turn of the Century: Durkheim, Pareto, Weber. Policy. Political Studies, (2), 115-121. [In Russian].

Bourdieu, P. (1975). La spécificité du champ scientifique et les conditions sociales du progrès de la raison. Sociologie et sociétés, 7(1), 91-118.

Cervone, J. A. (2018). Corporatizing Rural Education: Neoliberal Globalization and Reaction in the United States. London: Palgrave Macmillan.

Devyatko, I. F. (2003). Sociological Theories of Activity and Practical Rationality. Moscow: Avanti-plus. [In Russian].

Durkheim, E. (1998). The Rules of Sociological Method. Moscow: Canon. [In Russian].

Eagleton, T. (2015). The Slow Death of the University. The Chronicle of Higher Education. https://www.chronicle.com/article/the-slow-death-of-the-university/

Foucault, M. (2010). The Birth of Biopolitics. A course of lectures given at the College de France in the 1978-1979 academic year. (Transl. by A.V. Dyakov). St. Petersburg: Science. [In Russian].

Gaidenko, P. P., & Davydov Yu. N. (1991). History and rationality. M. Weber’s Sociology and the Weberian Renaissance. Moscow: Politizdat. [In Russian].

Golikov, A. S. (2019). Education After Maidan-2013: Practices, Expectations, (Re)(Ack) Knowledge(ments). Ideology and Education in Post-Soviet Countries, 2 (13), 104-128. [In Russian].

Golikov, S. A. (2008). Everyday life of philosophy: the problem of translating philosophical knowledge. Philosophy and light of everyday life. Collection of scientific articles. Kharkiv: ATOS. [In Russian].

Gutorov, V. A. (1999). Max Weber and the Socialist Tradition. Journal of Sociology and Anthropology, II(3), 12-17. [In Russian].

Harvey, D. (2005). A Brief History of Neoliberalism. Oxford: Oxford University Press.

Hoskins, B., & Janmaat, J. G. (2019). Education, Democracy and Inequality: Political Engagement and Citizenship Education in Europe. London: Palgrave Macmillan UK.

Hviid, P., & Martsin, M. (2019). Culture In Education And Education In Culture: Tensioned Dialogues And Creative Constructions. Cham: Springer.

Ionin, L. (2005). A New Magical Era. Logos, 2 (47), 156-173. [In Russian].

Kurennoy, V. A. (2010). Lev Tolstoy and Max Weber on the Value Neutrality of University Science. Education Issues, (3), 48-74. [In Russian].

Locus of Control (2003). Gritsanov, A. A., Abushenko, V. L., Evelkin, G. M., Sokolova, G. N., & Tereshchenko, O. V. (comp.). Sociology: Encyclopedia. Minsk: Book House. [In Russian].

Lewis, D. (1981). Marxist Critique of Max Weber's Sociological Concepts. Moscow: Progress. [In Russian].

Manakhova, I.A. (2004). Max Weber on University, Science, Education in the Context of the Theory of "Ideal Types". Bulletin of the Ulyanovsk State Technical University, 1 (25), 39-41. [In Russian].

Patrushev, A. I. (1992). The Unenchanted World of Max Weber. Moscow: Moscow State University Publishing House. [In Russian].

Readings, B. (1997). The University in Ruins. Cambridge: Harvard University Press.

Rodermel, T. A. (2009). Social Doctrine of Educational Innovation in the Conceptual Interpretation of Emile Durkheim, Max Weber, Karl Mannheim. Bulletin of the Buryat State University, (6a), 114-119.

Rutkevich, A. M. (2019). Max Weber on the University. Questions of Philosophy, (7), 43–51. [In Russian].

Scheler, M. (1980). Zusätze aus den nachgelassenen Manuskripten zu „Probleme einer Soziologie des Wissens“. Scheler M. (1980). Gesammelte Werke. Bd. 8. Die Wissensformen und die Gesellschaft. 3 Aufl. Bern und München: Francke Verlag, 423-447.

Tilinina, T. V. (2004). Science and Scientific Method in Max Weber's Sociology. Society and Law, 3 (5), 136-140. [In Russian].

Weber, M. (1971). Politik als Beruf (Oktober 1919). Weber M. (1971). Gesammelte Politische Schriften. Tübingen: J.C.B. Mohr.

Weber, M. (1985) Kritische Studien auf dem Gebiet der kulturwissenschaftlichen Logik. Weber M. (1985) Gesammelte Aufsätze zur Wissenschaftslehre. Hrsg. von Johannes Winckelmann. 6., erneut durchgesehene Auflage, Tübingen: J. C. B. Mohr (Paul Siebeck), 1985 (1. Auflage 1922).

Weber, M. (1998). Science as a Calling. Weber, M. Sociology. Common Historical Analyses. Politics. (Transl. by O. Pogorily). Kyiv, 310-337. [In Ukrainian].

Weber, M. (1994). Sociology of Religion. Weber, M. Selected Works. The Image of Society. Moscow: Lawyer, 78-308. [In Russian].