Витоки та вихідні положення щодо становлення нової біоетики та програми «інтегративної біоетики»

(пер. з нім. Ганни Губенко)

  • Thomas Sören Hoffmann
Ключові слова: біоетика, прикладна етика, нормативність життя, трансдисциплінарність, «природна воля»

Анотація

У статті порівнюються різні моделі біоетики. Домінуюча модель біоетики аналізується як нова галузь прикладної етики, що зосереджена на її походженні, особливим чином на питаннях медичної етики, висхідних від репродуктивної медицини. В рамках цієї концепції формальне застосування етичних принципів в медичній практиці зазвичай розуміється як стратегія збереження автономії особистості. Інша модель, «холістична», пов'язана з іменами Ван Ренсселера Поттера й Ханса Йонаса й акцентується на етичних питаннях, що обговорюються в ширшому контексті «загальної медитації» життя в цілому, природи та людських життєвих світів. «Холістична» біоетика фокусується на ідеї цілісності, а також допускає внутрішній «живий» плюралізм перспектив, що відповідає самодиференціації життя у безліч життєвих світів. Третя модель - інтегративна біоетика, яка не тільки намагається поєднати, з одного боку, перспективи автономії та, з іншого, життя та природи в цілому, але також показує, що біоетика заснована на власних джерелах нормативності (наприклад, в ідеї щодо життя). З цих джерел також постає завдання «інтегрувати» перспективи різних наукових дисциплін про життя в цілому. У статті розглянута концепція «інтегративної біоетики» з наступними характеристиками: інтегративна біоетика розглядає всі види взаємодії між людьми, живими істотами та природою у цілому; вона трансдисциплінарна і тому заснована на діалозі наук, у яких є біоетична обізнаність щодо визначених проблем; вона відкрита також для ненаукових проявів індивідуальної та суспільної свідомості, й тому під час обговорення життя в нормативному сенсі все ж залишається у контакті з дійсними життєвими світами реальних людей. У кінці статті обговорюється інтегративна біоетика як приклад сенсу щодо ідеї «природної волі».

 

 

Біографія автора

Thomas Sören Hoffmann

Професор факультету мистецтв та соціальних наук, Філософський факультет Ферн-університету міста Хаген (Hagen).

Посилання

Jahr, Fr. (1926). Wissenschaft vom Leben und Sittenlehre. Alte Erkenntnisse in neuem Gewande. Die Mittelschule. Zeitschrift für das gesamte mittlere Schulwesen, 40 (45), 604-605.

Chargaff, E. (2002). Epilog: Im genetischen Schlachthaus. In: Doris Weber, Den Genrausch stoppen. Personliche Geschichten, engagierte Gespäche und klare Positionen. Oberursel, 211-218.

Korff, W. (2000). Einfuhrung in das Projekt Bioethik. In: P. Mikat, L. Beck, W. Korff (ed.), Lexikon der Bioethik, Gutersloh, 7-16.

Cook, M. (2011). Notes Sargent Shriver and the Birth of Bioethics. URL:http://www.bioedge.org/bioethics/bioethics_article/sargent_shriver_and_the_birth_of_bioethics (останнє звернення 17.2.2017).

Stevens, T. (2000). Bioethics in America: Origins and Cultural Politics, Baltimore.

Kollek, R. (2009). Den Bericht von Regine Kollek. In: Deutsche UNESCO-Kommission (Hg.), Allgemeine Erklärung über Bioethik und Menschenrechte. Wegweiser für die Internationalisierung der Bioethik, Bonn O.J., 37-49.

Hoffmann, Th. S. (2015). The Philosophical Concept of Life and its Role in the Foundation of an Integrative Bioethics. Synthesis Philosophica, 59, 5-15.

Čović, A. (Hg.) (2008). Bioethik als Reflexion des Lebens. Prolegomena zu einer nichtreduktionistischen Bioethik. Integrative Bioethik und Pluriperspektivismus / Integrative Bioethics and Pluri-Perspectivism. Beitrдge des Sьdosteuropдischen Bioethik‐Forums, Opatija/ Proceedings of the 4th Southeast European Bioethics Forum, Opatija (2008), Sankt Augustin (2011), 25-34.

Ulrich, P. (2016). Integrative Wirtschaftsethik. Grundlagen einer lebensdienlischen Ökonomie. Aufl. 5, Berin.

Baranzke, H. (2002). Würde der Kreatur? Die Idee der Würde im Horizont der Bioethik. Wurzburg.

Hrvoje, J. Stutzpunkte fur eine integrative Bioethik im Werk von Van Rensselaer Potter, in: Čović / Hoffmann (Anm.13), 68-92.

Опубліковано
2018-06-12
Як цитувати
Hoffmann, T. (2018). Витоки та вихідні положення щодо становлення нової біоетики та програми «інтегративної біоетики». Філософія освіти. Philosophy of Education, 22(1). Retrieved із https://philosopheducation.com/index.php/philed/article/view/344
Розділ
Статті